Сказал что после нового года доллар для погашения валютных кредитов будет 5,4 - 5,5.

Т.е. надо тебе погасить 400 у.е. кридита, купил 400 по такому курсу и все. остальные по сэм-восэм.

Cee'd 1.4 LX 5MT MarsRed
Кременчуг
Алексей

Правління Національного банку України

ПОСТАНОВА

04.12.2008 м. Київ № 413

Про окремі питання діяльності банків

Ужиті Національним банком України заходи щодо упередження кризових явищ у банківській системі сприяли зменшенню темпів щоденного відпливу коштів з банків і забезпечили платоспроможність та своєчасність розрахунків банківської системи в цілому.
Проте відплив коштів з банківської системи продовжується і з початку листопада кошти фізичних осіб у національній валюті скоротилися майже на 5% (у жовтні – 10%), кошти суб’єктів господарювання в національній валюті зменшилися на 4,6% (у жовтні – 7,8%).
Залишаються значними невідповідності між активними та пасивними операціями банків за строками погашення. Окремі банки мають проблеми зі своєчасним здійсненням платежів.
Для забезпечення невідкладної капіталізації банків Правління Національного банку України прийняло постанову від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків”, яка забезпечує здійснення підготовчої роботи до діагностичного обстеження банків.
Крім того, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 № 405 затверджено Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків, спрямований на спрощення процедури та скорочення термінів унесення змін до статутів банків щодо збільшення рівня статутного капіталу
З метою закріплення позитивних тенденцій у діяльності банків та забезпечення подальшої стабільної їх роботи, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7 і 55 Закону України „Про Національний банк України”, статтями 66, 67 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Правління Національного банку України

постановляє:

1. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) здійснити заходи щодо діагностичного обстеження банків, передбачені Законом України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 № 960 „Про затвердження Порядку участі держави в капіталізації банків”, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків” для визначення їх поточної і перспективної платоспроможності та життєздатності в умовах кризи.

2. Зобов’язати банки:
у 10-денний термін подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) плани заходів щодо підвищення капіталізації (програми капіталізації). У разі неспроможності банку та його власників підвищити рівень капіталу розглянути питання щодо реорганізації (об’єднання чи приєднання) банку та внести відповідні пропозиції Національному банку України;
до 12 грудня 2008 року розробити і надати Національному банку України платіжний календар на щоденній основі до кінця 2008 року та на І квартал 2009 року, у тому числі і в іноземній валюті (окремо), та встановити моніторинг за рівнем ліквідності банку;
забезпечити суворий контроль за дотриманням розроблених графіків щодо приведення рівнів невідповідностей активів та пасивів за строками погашення (ГЕПів) до прийнятних розмірів;
здійснити перегляд вартості отриманого в заставу майна з метою врахування його під час розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за ринковою вартістю;
уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками;
спрямовувати не менше 50 відсотків отриманого в 2008 році чистого прибутку до резервного фонду на покриття непередбачених збитків; ужити заходів щодо скорочення адміністративних витрат не менше ніж на 10 відсотків;
обмежити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків.

3. Рекомендувати банкам:
переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов’язань за такими кредитами;

у разі погіршення ліквідності:відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов’язань;
з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів.

4. Дозволити банкам самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію кредитів, наданих товаровиробникам, і до 01.10.2009 визначати клас позичальників без урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279 (зі змінами), за умови, що їх фінансова діяльність є задовільною.
5. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) установити контроль за виконанням банками вимог пункту 2 цієї постанови та в разі неспроможності керівників і акціонерів банків ужити необхідних заходів щодо приведення діяльності банків у відповідність до вимог банківського законодавства вносити пропозиції про застосування до банків адекватних заходів впливу, у тому числі введення тимчасової адміністрації, примусової реорганізації банків або відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

6. У сфері валютного регулювання і валютного контролю:

6.1. Установити, що тимчасово забороняється купівля, обмін іноземної валюти для розрахунків за імпорт продукції та послуг, який здійснюється без увезення на територію України і призначений для подальшого перепродажу нерезидентам. Виконання зобов’язань за договорами міжнародного страхування, які діють на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування „Зелена карта”, не вважається імпортом без увезення на територію України.

6.2. Звернути увагу банків на те, що в разі невиконання нерезидентами зобов’язань за імпортними договорами повернені на користь резидентів авансові платежі в іноземній валюті банки зобов’язані будуть продати:
за курсом купівлі цієї іноземної валюти – якщо іноземна валюта для здійснення такого авансового платежу була куплена на міжбанківському валютному ринку України;
за офіційним курсом Національного банку України на день перерахування коштів за межі України – якщо авансовий платіж був здійснений за рахунок кредитних коштів.

6.3. Тимчасово дозволити банкам купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичних осіб – резидентів і нерезидентів з метою переказу за межі України за поточними валютними неторговельними операціями на суму, що в еквіваленті не перевищує 75 000 гривень на місяць.
Зазначені вимоги не поширюються на:
оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;
оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);
перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;
перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;
перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні.

6.4. Дозволити банкам здійснювати операції в гривнях через відкриті в них кореспондентські рахунки банків-нерезидентів (рахунки лоро) лише для:
обслуговування експортно-імпортних операцій;
оплати обслуговування кореспондентського рахунку, якщо це передбачено угодою з уповноваженим банком;
купівлі іноземної валюти лише тієї країни, у якій зареєстрований цей банк-нерезидент;
виконання рішень судових органів відповідно до законодавства України;
зарахування на власний кореспондентський рахунок раніше розміщених депозитів за договорами, що були укладені до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами), за умови закінчення строку дії відповідного депозитного договору.
6.5. Дозволити банкам тримати іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34, зі змінами (далі – Класифікатор), на рахунках ностро лише в банках країн, валюта яких належить до 1-ї групи Класифікатора, та в уповноважених банках України.
Зазначене обмеження не поширюється на кошти, призначені для переказів і взаєморозрахунків відповідно до умов договорів з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем, зареєстрованих Національним банком України в порядку, установленому законодавством України.

6.6. Дозволити уповноваженим банкам у межах установлених лімітів валютної позиції здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти за гривні за наявності зобов’язань у цій валюті, строк за якими настав.

6.7. Тимчасово встановити нульову ставку резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше 183 календарних днів.

6.8. Дозволити уповноваженим банкам здійснювати операції з обміну (конвертації) іноземної валюти лише в межах однієї групи Класифікатора. Зазначене обмеження не поширюється на операції, що здійснюються для забезпечення виконання договорів з імпорту та на операції, що здійснюються банками на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора.

6.9. Тимчасово дозволити резидентам України використовувати безготівкову іноземну валюту, що куплена за гривні або обміняна (на виконання зобов’язань в іноземній валюті) на іншу іноземну валюту на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти, протягом п’яти робочих днів з дня її зарахування на їх поточний рахунок. Така іноземна валюта не підлягає списанню з поточного рахунку клієнта протягом п’ятиденного терміну з метою використання її на інші цілі.

6.10. Департаменту валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко) забезпечити постійний контроль за дотриманням банками законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України у сфері валютного регулювання та валютного контролю і невідкладно притягувати порушників у разі їх невиконання до відповідальності, уключаючи й обмеження ліцензії в частині здійснення операцій в іноземній валюті.

7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами).

8. Ця постанова набирає чинності з дати підписання.

Голова В.С.Стельмах

В єтом вся и проблема , что єто всего лишь рекомендация, а не требование- на нее можно смело забить. А вот на счет требований...Посмотрим как они скажутся на заемщиках

У меня кредит в долларе.
Банк имеет выигрыш в 1,5 раза только по курсовой разнице.
Пришло письмо от банка, в котором приведены несколько условий для улучшения моего положения (как и рекомендовали):

1) погасить кредит досрочно (очень помогли);
2) перевести кредит по льготному курсу в гривны (курс в пн. был 1 к 8) - особо выгодно, при курсе, когда мы брал 5,0;
3) если вы не выбрали из двух вариантов, переходите на повышенную ставку по дол. кредиту, которая увеличиться на 5% (т.к. банк мало на нас имеет прибыли) - беспредел;

Итого: на данный момент мы являемся платежными заемщиками без задержек и т.д., но с такими пертурбациями проще отказаться от кредита, т.к. сумма долга на данный момент превышает стоимость нового авто также на данный момент + повышение наших долговых обязательств на ровной почве.

ПыСы: по деньгам, которые мы заплатили за 8 мес. получается 1/3 нашего авто в нашей комплектации ТХ, то есть 1/2 обычной комплектации.

Чтобы жить километрами, а не квадратными метрами.

1-е это крайний случай, но не отхожу от этой мысли. Будет возможность купить субарик
2-е если условия останутся прежними.

и

3-е добиваться этих условий через различный инстанции, пока мы на этой стадии.

ПыСы: знал бы прикуп, жил бы в Сочи прорвемся

Чтобы жить километрами, а не квадратными метрами.

Я имел ввиду грамотных юристов + суд

А на нет и суда нет...

Чтобы жить километрами, а не квадратными метрами.

ЗЫ. Кредит в ПУМБе под 7.7 %.

Я сильная женщина - могу мусор вынести, а могу и мозг...

Юка, это радует
Тут стечение обстоятельств, не более.
У кого (банк) положение лучше, у того и условия лучше.

VVS, проверяю документ.

Чтобы жить километрами, а не квадратными метрами.

Як Верховна Рада боролася з Банкформуваннями: спроба розібратися із законом про заборону підняття процентних ставок.

Багато хто ще довго пам'ятатиме кінець минулого року, коли банки стали масово піднімати процентні ставки за виданими кредитами. Часто це робилося бездумно, з розрахунку на заляканого вкладника.

Що ж помінялося в країні після ухвалення закону?

Для початку невеликий екскурс в суть проблеми:

Юридичною підставою для підняття відсотків за кредитними договорами в односторонньому порядку, крім умов самих договорів, виступали так само умови Закону про захист прав споживачів.
Іншими словами - законом, який завдав найважчого удару по мільйонах українським сімей, став саме той закон, який вже через свою назву повинен був їх захищати.

Так, за загальним правилом, будь-які зміни в договір можуть вноситися тільки за згодою сторін. У разі ж, якщо одна із сторін договору на зміну його умов не погоджується, то інша може звернутися до суду і зобов'язати такі зміни внести, але вже в примусовому (судовому) порядку.

Але горезвісний Закон про захист прав споживачів пішов трохи іншим шляхом, і останнім абзацом частини четвертої статті 11 встановив:

У договорі про надання споживчого кредиту може вказуватися, що процентна ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.
Іншими словами, закон дозволив банкам і іншим фінансовим установам самостійно збільшувати процентні ставки за вже виданими кредитами в односторонньому порядку, що і відбувалося у 2008-му.

Тепер про Закон що "заборонив зміни процентних ставок":

В першу чергу впадає в очі те, що він регулює тільки кредитні договори, укладені з банками, але при цьому немає ніяких змін відносно кредитних союзів, ломбардів, інших фінансових установ.

Це видно, вже починаючи з назви Закону - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно заборони банкам змінювати умови договору банківського внеску і кредитного договору в односторонньому порядку".

Зміст Закону, на жаль, так само не залишає причин для сумнівів, чи регулює він кредитні договори, укладені не з банками.

Так, пунктом 1 Закону в Цивільний кодекс України була введена нова стаття 1056-1, згідно з частиною другою, якої встановлений договором розмір відсотків не може бути змінений банком в односторонньому порядку.
Аналогічний висновок можна зробити і з пункту 2 Закону, яким внесені зміни в Закон про банки та банківську діяльність, але в закон, наприклад Про кредитні союзи, які так само, як і банки, можуть укладати кредитні договори, зміни внесені не були.

Таким чином, виходить, що Закон діє тільки проти банків, які, між іншим, при всіх своїх мінусах є ще і основними донорами економіки.
В той же час кредитні союзи дуже легко відскочили, при тому, що кредитуванням бізнесу (реального сектора економіки) вони, через особливості свого правового статусу, практично не займаються.

Законопроект готували похапцем, і через поспіх, швидше за все, і не мали можливості показати законопроект юристам, які не могли б не побачити такого.

Але ще дивовижно, що, може трапитися, Закон і банкам не дуже-то нашкодив.

Справа в тому, що ніяких змін в Закон про захист прав споживачів, зокрема у вказану вище норму статті 11, прийнятий Верховною Радою Закон не вносить.

Це означає, що стаття Закону про захист прав споживачів, що дозволяла банкам в односторонньому порядку змінювати процентні ставки за кредитами, так і залишилася дієвою, зі всіма витікаючими наслідками.
Які це може мати наслідки в світлі прийнятого Закону можна пояснити, розуміючи його пункт 2, яким стаття 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнена таким абзацом:

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки по кредитних договорах або зменшувати її розмір по договорах банківського внеску (окрім внесків до запитання), за винятком випадків, встановлених законом.
І саме таким випадком, встановленим законом, може стати вказана вище норма Закону про захист прав споживачів.

Як же співвідносяться ці дві статті Закону про захист прав споживачів і Закону про банки?

Безумовно, предмет суперечки в даному випадку в наявності: яка саме норма підлягає застосуванню - та, яка вирішує, чи та, яка забороняє?

Що можна порадити людині, яка знову стане, сидячи на кухні закладеної в іпотеку квартири, читати чергове писання банку до народу? Що відповідати? На яку норму і якого закону посилатися, якщо вони фактично суперечать один одному?

У першу чергу, потрібно спробувати правильно співвіднести норму Закону про захист прав споживачів з положенням нової статті 1056-1 Цивільного кодексу України і статті Закону про банки.

Як вказувалося вище, Закон про захист прав споживачів дозволяє змінювати в односторонньому порядку процентні ставки за кредитними договорами, тоді як Цивільний кодекс забороняє підвищувати цю ставку.
Якщо поставити ці дві статті поряд, то вийде, що вони не дуже-то і конфліктують між собою.

Річ у тому, що Закон про захист прав споживачів вирішує односторонню зміну умов кредитного договору. Зрозуміло, що зміна умов кредитного договору може бути як у бік збільшення процентної ставки, так і у бік її зменшення, бо і в тому і в іншому випадку розмір ставки зміниться.

Разом з тим, нова стаття 1056-1 Цивільного кодексу наклала заборону не на зміну процентної ставки, а тільки на її збільшення. Тобто, об'єктом заборони є не будь-яка зміна процентної ставки, а тільки та, що стосується її збільшення в односторонньому порядку.

Таким чином, можна зробити висновок, що одночасна дія статті 1056-1 Цивільного кодексу і статті 11 Закону про захист прав споживачів дозволяє банкам змінювати значення процентної ставки за кредитним договором, але тільки в тому випадку, якщо ця зміна не приведе до збільшення цієї ставки, оскільки таке збільшення прямо заборонене законом.
Разом з тим, якщо банк захоче в односторонньому порядку зменшити процентну ставку за кредитом, то він може скористатися своїм правом, наданим статтею 11 Закону про захист прав споживачів, і вислати відповідне повідомлення.

Словом, вкладник повинен стояти на своєму: після того, як вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського внеску і кредитного договору в односторонньому порядку»банк не має права в односторонньому порядку підвищувати відсотки за виданим кредитом, бо таке підвищення заборонене законом.

Що це означає?

Стаття 215 Цивільного кодексу виділяє два види договорів (їх умов), які не спричиняють за собою ніяких юридичних наслідків, - це так звані нікчемні операції і заперечні.

Зокрема, для того, щоб не брати до уваги заперечну операцію, потрібно, щоб вона була визнана недійсною судом, тоді як нікчемна операція є недійсною і без судового рішення.

Під нікчемні операції підведена окрема правова теорія, про яку не хотілося б тут багато писати. Але якщо коротко, то написана в Законі умова про нікчемність означає, що у випадку, якщо банківський кредитний договір містить умову про право банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку за кредитом, то така умова само по собі є недійсною, тобто, юридично цієї умови просто немає.

Потрібно розуміти, що на договори, які були укладені до початку дії цього Закону, положення про нікчемність не розповсюджується. Ще в 1999 році Конституційний Суд роз'яснив, що для оцінки факту застосовується той закон, під час якого він виник (пункт 2 частини мотивування).
Це означає, що для правової кваліфікації умов кредитного договору, що дозволяє одностороннє підвищення процентної ставки, застосовується той закон, який діяв у момент підписання договору.

А з огляду на те, що на момент підписання більшості кредитних договорів законодавство не відносило умови про такі права банку до нікчемних, то, отже, ці пункти договору залишаються дійсними.

Але якщо співвіднести умову договору, що дозволяє одностороннє підвищення процентної ставки із заборонами, що діють, то виходить, що пункт кредитного договору є дійсним, але з 10 січня 2009 року (дата вступу Закону в дію) виконуватися через статтю 1056-1 Цивільного кодексу не може.
Сподіваємося, що незабаром у нас в Україні з'явиться практика правозастосування цього закону, і тоді багато питань відпадуть самі собою. Щиро хотілося б, щоб ця практика була на користь позичальників.
__________

Жаль конец у этой статьи не в нашу пользу!

Чтобы жить километрами, а не квадратными метрами.

Longer, Достаточно внятно разъяснено о правомерности увеличения банками процентной ставки. Меня это не коснулось, но думаю, что многим это поможет.